Центр психологічної підтримки "Колиска життя"

Перегляди: 2788

Подружжя довгий час старалося мати дитину, а 30‑річна жінка вже мала досвід кількох невдалих спроб штучного запліднення. Операцію in vitro провели в Лабораторії репродуктивних технологій у лікарні в Поліцах (Польща). Дитина народилась у серпні 2014 і має багато вроджених вад. Дослідження ДНК показали, що згадана жінка... не є біологічною матір’ю дитини. Немовля віддали до Центру дитячого здоров’я у Варшаві.

Із вступних досліджень випливає, що під час запліднення in vitro могла статися помилка. Жінці підсадили яйцеклітину, запліднену сіменем її чоловіка, але то була яйцеклітина від іншої жінки. Цю справу довго тримали у таємниці в щецінському лікарському середовищі. Однак факти вперто виходять на поверхню.

Захисники життя: скільки взагалі таких дітей?

Нічого дивного, що одразу ж виникло чимало запитань про інші подібні випадки та пролунала рішуча критика урядової програми in vitro. «Міністр [охорони здоров’я в Польщі. — Прим. пер.] Арлуковіч обіцяв, що ті осередки, в яких кошти за процедуру повертатиме держава, будуть під контролем. Тепер з’ясовується, що обіцяне міністром — самовпевнена брехня», — підкреслює журналіст і редактор Томаш Терліковскі. «Справа жінки зі Щеціна, яка народила «не свою» дитину, становить прекрасний приклад того, чим насправді є процедура in vitro. Важко знайти кращий доказ дегуманізації, деперсоналізації та перетворення людини на річ, чим характеризується in vitro як таке».

Перегляди: 2838

Дивовижна жінка Аліса Уелч живе в Каліфорнії, разом з чоловіком вони виховують своїх дітей.

Це може здатися неймовірним але у них 8 дітей і Аліса при цьому зберегла свою красу, веде свій бізнес і багато фотографує.

«Гори прання, повний бак брудних підгузників, купа їжі, яку потрібно приготувати, слід відвозити дітей туди або сюди, і так далі, і тому подібне - стоять кожної хвилини цього дивного часу.

Справляюся я з усім? Нітрохи. Намагаюся? Так ... »- каже Аліса.

Першу дитину Аліса народила в 20 років і далі практично щороку вона дарувала своєму чоловікові по дитині. Зі слів Аліси, коли народилася перша дитина, вона взяла фотоапарат чоловіка і вирішила його сфотографувати. І вже через півроку відкрила свій бізнес. Аліса закінчила інститут по проектуванню інтер'єрів, і цей досвід позначився на її фотографіях і успіху всієї справи.

Весь свій дохід Аліса вкладає в розвиток своїх дітей, одяг, відпочинок і освіту.

Аліса з родини пастиря і дуже віруюча людина. У всьому, що відбувається в її родині, вона дякує Богові і це дає їй сили справлятися з усіма труднощами: "Наприкінці дня для мене важлива тільки ОДНА річ: ЛЮБИЛА я? Чи було моє серце схожим на Його серце? Під кінець дня це - єдине, що має значення ".

Перегляди: 3236

«Забороніть аборти, але вони все-одно не припиняться. Жінки будуть робити їх нелегально, і будуть від цього вмирати!» Ось так звучить один з аргументів за легальні аборти... Проте факти — це надокучливі речі, які свідчать про протилежне про ситуацію у Чілі.

Згідно нового дослідження, проведеного науковцями від MELISA Institute, від часу заборони абортів у Чілі спостерігається не лише покращення стану здоров’я жінок, але й різке зменшення кількості жінок, які роблять спроби нелегального виконання аборту. З 1989 року, коли у Чілі було заборонено виконання абортів, показник смертності серед жінок матерів знизився з 41.3 до 12.7 на 100 000 жінок (це спад на 69.2%). Цей показник ставить Чілі на друге місце по найменшій смертності жінок породіль серед країн Північної і Південної Америки (це навіть кращий показник у порівнянні з США).

Перегляди: 2410

Всі дореволюційні Російські закони засуджували аборти. У Російській постанові про покарання аборт вважався вбивством та за нього карали тюремним ув’язненням на термін від 4 до 5 років з позбавленням прав. У постанові 1903 р. термін покарання був знижений до 3 років. На початком XX століття в деяких колах російського суспільства почали говорити про зміну законодавства з питань абортів.

Рішеннями XI Пироговського з’їзду (1910), З’їзду акушерів-гінекологів (1911), XII Пироговського з’їзду (1913), З’їзду російської групи Міжнародного союзу криміналістів (1914) було рекомендовано виключити покарання жінок взагалі, а карати тільки лікарів, які виконують аборт з корисливих міркувань.

Радянська влада була першою, що легалізувала аборти в XX столітті. Під час революцій (1917-1918) законодавчо це питання не було регламентоване, а жінок карали за законами воєнного часу. 18 листопада 1920 Наркомздрав і Наркомюст видали спільну постанову «Про охорону здоров’я жінки», де проголошувалися безкоштовність та вільний характер абортів.