- Опубліковано: 19 січня 2014
- Перегляди: 2905
Про шостий кесарів розтин не чули навіть православні акушери. Я була наче сапером на не розмінованому полі без карти, аматором-дресирувальником хижаків, терористом - смертником, людино-павуком без спецефектів, Чіпом без Дейла з нездійсненним завданням. Це розповідь про мою вагітність...
- Приходь, подивимося, - сумно сказала мій лікар по телефону.
Це було найкраще, що я почула за всю вагітність. Далі аналізи показали, що вагітність не розвивається.
- Почекаємо, - сказала мій лікар.
Ми почекали - і вагітність розвинулася. Далі була кровотеча. На УЗД було видно, що плід прикріплений до рубцю від попередніх кесаревих.
- Це класифікується як позаматкова вагітність. Її не зберігають, але я навіть не знаю лікаря, який ризикне вам робити аборт, - сказав мені узедист.
- Опубліковано: 14 листопада 2013
- Перегляди: 2322
У нього немає імені , немає батьків , та і його самого ще як би немає. Він - викидень, який всупереч усьому залишився в живих.
Це маленька істота вагою всього 940 грамів ще принаймні протягом трьох місяців повинна була знаходитися в утробі матері. Але на терміні 14 тижнів 16 - річна дівчина з приморської села, щоб перервати вагітність , почала приймати китайські пігулки. Не заспокоїлася вона і тоді, коли дитина вже щосили ворушилася і штовхалася в її тілі. Труїла її і далі, та так, щоб уже напевно.
Але плід, відторгнутий матір'ю і її організмом на 26 - му тижні вагітності, вижив.
- Опубліковано: 14 листопада 2013
- Перегляди: 2153
Як довго я тебе чекала, моє найулюбленіше, найрідніше у цілому світі малятко! Я люблю твої оченята, коли ти прокидаєшся, люблю, коли ти при цьому дивишся на мене і посміхаєшся, оченятка сині – найкращі на землі! А руденькі кудрі!.. Ти мов сонечко, і я тану, коли ти кладеш ручку мені на шию, а ще ти любиш тягти моє обличчя до себе, не зводячи з мене очей. Я і без слів знаю, що ти мене любиш. А я кожну хвилину готова повторювати, як сильно тебе обожнюю, і не уявляю, як жила без тебе так довго. Ти – мій дар Божий! Я ледь стримала сльози, коли тебе вперше тебе побачила. Та страшно уявити, що я могла втратити тебе, не знаючи про тебе. А тепер я з нетерпінням чекаю твого першого «мама».
- Опубліковано: 01 листопада 2013
- Перегляди: 2775
Мені було 18, коли я вперше завагітніла. У той час я зустрічалася з хлопцем, на 6 років старшим за мене. Від батьків я все приховувала (вони в мене дуже строгі), намагаючись самостійно позбутися дитини за порадою «досвідченої» подруги. Хлопець дитини не хотів, та і я не до кінця розуміла, що зі мною відбувалося, хоча це мене не виправдовує. Боялася єдиного – аби тато не дізнався. Зрештою про все здогадалася мама і повела мене до знайомої медсестри. Мені зробили три уколи – та не було ніякого результату. Тоді мама домовилася з тією ж медсестрою про аборт, і на 12 тижні мені перервали вагітність, вбили мого первісточка, мого синочка. Після аборту лікар сказав: «Навіщо було так знущатися над дитиною – ви ж його по всій матці розмазали». Ці слова будуть переслідувати мене до кінця життя…
- Опубліковано: 31 жовтня 2013
- Перегляди: 2488
Коли Даніела несподівано відчула себе погано, її чоловіка не було вдома. Він поїхав паломником на Святу Гору Афон. У жінки піднялася і нічим не збивалася висока температура. Це сталося в травні 2005 року. Занепокоєння Даніели посилилося, коли до симптомів додалися слабкість, рясне потовиділення і опухлі гланди . До того часу, коли чоловік Даніели повернувся, термінова біопсія показала другу стадію лімфоми Ходжкіна - раку лімфовузлів.
Лікування допомагало погано, і через всього декілька місяців Даніела билася за своє життя з дуже агресивною формою раку, що перейшло у четверту стадію. - Трималась висока температура, гланди опухли, все тіло зуділо, - згадує Даніела в інтерв'ю журналу Familia Ortodoxă . До вересня Даніела вже практично не могла ходити. Через розпухлі гланд її шия у два рази збільшилася в обсязі . Від болю і рясного потовиділення вона не могла спати ночами . - Доводилося переодягатися по багато разів за ніч, температура не падала нижче 38 ° C, - розповідає вона. Даніела пройшла спочатку важкий курс хіміотерапії, за яким мало наслідувати опромінення . Однак незабаром вона змушена був перервати лікування, бо організм перестав справлятися з побічними ефектами. Аналізи швидко відповіли на запитання, що трапилося : у Даніели почався туберкульоз . Тепер на додаток до препаратів хіміотерапії тіло хворої жінки накачали антибіотиками : щоб впоратися з туберкульозом, вона протягом шести тижнів приймала дев'ять різних антибіотиків .
Потім лікарі призначили томографію, щоб подивитися, наскільки сильно хвороба пошкодила легкі жінки. Незабаром Даніела дізналася, напевно, саму приголомшливу новину у своєму житті. - Під час томографії щось пішло не так. Томограф несподівано зупинився, потім через якийсь час знову запрацював. Тоді вона ще не знала, що лікар зупинив прилад, коли помітив, що він робить томографію не тільки їй одній . Даніела була вагітна.
- Опубліковано: 19 жовтня 2013
- Перегляди: 2419
Саме ці слова я повторювала кожного дня, відколи завагітніла втретє. З цією історією живе в наш час половина або й більше молодих сімей. Зараз існує стереотип: 1–2 дитини в сім’ї – і не більше. Якщо ж вагітнієш ще раз, то це вже лишнє.
Ця дилема торкнулась і моєї сім’ї! Я вагітна втретє! Та чудом це було тільки для мене… Для інших це був маленький згусточок крові, якого потрібно позбутись: «Зроби аборт, краще їздити на дорогій машині, ніж мати трьох дітей, ти обмежуватимеш старших дітей, якщо народиш третє», - говорили всі навколо.
Крутилася голова, земля йшла з-під моїх ніг, здавалось, що усе закінчилось. Всі, хто мене любив, були проти мого вибору. Біль, сльози, паніка…